.jpg)
"Життя на трьох", мелодраматичний трагілюк, або сон-зустріч із самою собою перед виходом у нову реальність – це вистава про безвихідь та самотність, яку може відчути кожна людина. Головна ідея, яку намагалися донести до глядача: ти все зможеш, треба тільки забажати. Виставу можна назвати жіночою. Вона про жінку. Символічне і те, що працювали над нею виключно жінки - режисер, художник-сценарист та дві акторки. У розмові з журналістом Надією Степулою від Радіо "Свобода" режисер Ольга Шапаренко передає власне бачення трагедії: «Я думаю, що це не є такою модною п’єсою. Ця п’єса не модна. Вона, скоріше, дуже заскладна, напевне, для теперішнього часу. Ця п’єса – єдина прозова річ, яку Ліда написала. Вона її написала за одну ніч, тобто на одному диханні. Тобто, це трагедія особистості, особливо жінки, трагедія в той час, коли руйнується все навколо, і жінка намагається якось пережити цей страшний час на межі життя і смерті»
Лідія Чупіс - сучасна українська поетеса, драматург. За своє коротке життя (1955-1996 рр.) вона видала кілька поетичних збірок, написала 4 п’єси, саме остання робота авторки – це п’єса „Життя на трьох”. Творчість Лідії Чупіс пронизана глибоким знанням психології людського життя. Будучи людиною витонченою і чутливою, Чупіс гостро переживала болі цього світу, тому персонажі її п’єс надзвичайно енергетичні, неоднозначні. В її творах присутня загадкова сила, яка дає внутрішнє наповнення, а сюжетний розвиток несе в собі багато таємниць, які не кожному вдається розгадати… Це можна відчути вже з першого абзацу п’єси, який ми наводимо нижче:
Глуху темряву сцени розрива довгий зболілий жіночий крик, що раптово обривається на неймовірно високій ноті. Поступово перетинаючись, пробивається світло, концентруючись на скоцюрбленім жіночім тілі, що вмерзає в підлогу, над ним височить постать інша - тінь людини, чи людино-тінь, середньо-одвічний проявник миттєвості... дитина... дівчина...жінка... відьомська суть без ознак часу... душа... людина...
Напівтемна кімната. Нечіткість ліній розмиває простір-напівсон... напівжиття...
ВОНА.. Прокидайся... Прокидайся!
Я. Не хочу!
Про історію театру та іншу виставу можна прочитати тут:
Детальна інформація на сайті театру
Використані джерела:
