Уперше його цього дня відсвяткували 2009 року за ініціативою Квіткового бюро Голландії. Тоді організація виступила із закликами подарувати живі квіти в горщиках своїм бабусям і дідусям. Квітники пояснювали, що такий подарунок символізуватиме зв'язок поколінь: від коренів – до молодих паростків.
Цей день святкують у різних країнах Європи та у США. В Україні ще до заснування такого свята восени, а саме увечері 1 листопада і в ніч на 2-ге, відзначали День Осінніх дідів. Традиційно накривали стіл, за яким збиралися всі покоління родини. Також ставили прилади для померлих родичів. Їх не боялися, а вважали захисниками й помічниками у життєвих справах. Зазвичай напередодні пекли пироги й робили кутю. У центрі столу встановлювали запалену свічку.
На жаль, карантин зробив живі зустрічі клубу неможливими, але ми можемо приділяти більше уваги своїм рідним, спілкуватись с дідусями і бабусями, вивчати не тільки історію своєї країни, але не менш захоплюючу історію родини. Карантин дав нам час на спілкування і це дуже цінно, не втрачайте його дарма! Цього тижня ми ділилися сімейними спогадами та старими фотографіями, розмірковували над тим, як склалась доля наших рідних і як це відобразилось на нас. Вивчати історію родини виявилося дуже цікаво! А спілкування с бабусями та дідусями - це взагалі щастя для кожної людини, головне - це усвідомлювати!
Діставайте старі фотоальбоми та просить стареньких розповідати про свою молодість та рідних! Дуже зближує!
Проєкт створено за підтримки Конгресу національних громад України