Як об’єднуватися з тими, кому байдуже, що буде з Україною? – Йосиф Зісельс

Спів-президент Вааду України Йосиф Зісельс приняв участь у марафоні Єднання – як Україна протистоїть російській агресії. Ведучий програми – М. Ганапольский.

Иосиф -Єднання.jpg

«Нам треба зрозуміти, з ким ми єднаємося. Нам не потрібен повний консенсус – немає в світі країни, де є повний консенсус – сто відсотків єднання, але є поняття “національного консенсусу”. Це означає, що люди об’єднуються у важкі часи, коли є безпосередня загроза народу та державі. Вони відкладають свої політичні та інші розбіжності і разом стають на захист своєї країни. 70-75 відсотків – такого консенсусу було б достатньо для нас  – тоді ми були б єдині.

У нас є 30 відсотків громадян, які хочуть жити загальнолюдськими цінностями. Нам цікаво в той світ, де ці цінності домінують, вони є наріжними каменями фундаменту того світу, куди ми хотіли б попасти. Нам потрібні ці цінності не для того, щоб нас за них взяли в ЄС або включили в НАТО, але щоб навколо них об'єднуватись. Наша проблема також не в 20 відсотках, які хочуть досі жити в руському мирі. 

Наша проблема – це ті 50 відсотків, яким байдуже, де буде Україна. Чи вона буде на Заході чи на Сході... Чи вона буде з Байденом чи з Путіним. 

Як об'єднуватись з ними? 

Коли ми були на Майдані, там хіба було 100 відсотків? Ні. Ми підрахували – нас тоді було 5-6 мільйонів на всіх Майданах та навколо, а це 12 відсотків населення України. А ще був антимайдан. І туди приходили не тільки за гроші.

Ми повинні весь час розуміти динаміку того, як ми йдемо до “національного консенсусу”, коли всі наші проблеми та негаразди будуть вирішуватись тільки за рахунок того, що 70 відсотків населення України розуміють, куди ми хочемо йти і проти кого ми хочемо воювати, коли на нас наступають.

До цього ще є час, але жоден політичний лідер не каже, що нас чекають десятиріччя тяжкої праці, як сказав Черчилль: “Кров, піт і сльози”.

Такого лідера немає – кожен лідер хоче переобратись через 5 років, Жоден лідер і жодна партія не виконає таку програму у такий короткий термін, щоб забезпечити “національний консенсус” та забезпечити мир на Сході.

Ми сьогодні вийшли зі Зверненням Ініціативної групи “Першого грудня” до політичних спільнот з пропозицією відкласти свої ідеологічні розбіжності на певний час та об'єднатися навколо конкретної мети – захисту України від навали зі Сходу. Ми запропонували політичним силам зробити єдину координаційну структуру. 

Але хіба ми бачимо їх здатність та бажання такого об'єднання? Але все одно, ми щиро до них звертаємось і будемо звертатись далі», – відмітив у своєму виступі Йосиф Зісельс.

--------------------

Як Ви оцінюєте рух на мінські домовленості?

– Йдеться не про епізод. Деталі тут не так важливі. Повинна була війна розпочатись вночі чи її ще немає – ми вісім років вже живемо в стані війни. Вона може збільшитись, розширитись в будь-який момент. З тих пір, як українці розпочали відчувати себе іншими від тих православних, що були на Сході, з тих самих часів іде протистояння. І воно не переривається ані на мить – це протистояння іде весь час! 

Просто ми дійшли до таких форм протистояння, що його побачив нарешті весь світ, і зрозумів, що Росія – це агресор. 

Я вже багато років кажу – це не Путін зробив таку Росію. Це Росія викликала на трон такого негідника, як Путін. 

Проблема в ідентичності. Східна, євразійська ідентичність, що бере початок ще з татаро-монгольських часів, досі домінує в російському суспільстві. Це 150 мільйонів!

Невелика кількість росіян трохи вже протверезіла. А більшість все одно вважає, що їх всі повинні боятися, а Путін правильно робить, що лякає, що наступає, що захоплює. Крим, як вони вважають, теж їхній, як і все інше, що вони втратили у 1991 році.

Тому ця війна – екзестенціальна.  Для нас вона назавжди.

Поки існує Росія  у тому вигляді, в якому вона є зараз – війна буде йти. А потім, коли розвалиться Росія, це буде вже інша війна.