Табір ромів на Троєщині у Києві, архівне фото
Безпрецедентною для України називає хвилю нападів на ромів минулої весни і літа дослідник В’ячеслав Ліхачов. За весь рік автори доповіді «Ксенофобія в Україні у 2018» нарахували понад 20 інцидентів, що включали як фізичні сутички, так і публічні акції ксенофобського спрямування або повідомлення у медіа, що містили мову ворожнечі щодо ромів. Одними із найбільш резонансних стали погром ромського стихійного поселення на Лисій горі у Києві, а також напад на львівський табір ромів, внаслідок якого загинув один його мешканець, а ще кілька зазнали поранень. До Міжнародного дня ромів, що відзначають 8 квітня, Радіо Свобода з’ясувало, на якому етапі зараз перебувають ці розслідування та судові процеси.
За даними керівника Групи моніторингу прав національних меншин В’ячеслава Ліхачова, цього року вже було зафіксовано підпал ромського поселення в Івано-Франківську, але повторення минулорічних нападів він не очікує.
Мені здається, що активність, в тому числі – протиправна діяльність ультранаціоналістичних угруповань минулого року, частково має пояснення у передвиборчій логіці. І мені здається, що цього року це не буде так актуально для них. Але подивимось», – зауважує експерт.
Іншою ймовірною причиною минулорічного зростання ксенофобської активності, на його думку, є відсутність за цей період прецедентів, що хтось поніс відповідальність за раніше скоєні злочини такого штибу.
В'ячеслав Ліхачов
Радіо Свобода вирішило дослідити три епізоди, про які ми писали раніше – у Києві, Львові та Тернополі: що зараз відбувається із розслідуванням цих справ і чи поніс хтось покарання за скоєне насильство.
Лиса гора
Провадження про напад на Лисій горі поліція почала у квітні минулого року. Це трапилось після того, як у медіа з’явилось відео, на якому жителі ромського табору тікають від групи молодиків із газовими балончиками, хоча перед тим керівництво відомства заявляло, що там просто «спалили сміття на суботнику», а від ромів не надходило жодної скарги.
Вже влітку про підозру повідомили Сергію Мазуру, координатору праворадикальної організації С14, який після інциденту заявив у соцмережах про «демонтаж» стихійного поселення ромів на Лисій горі і «безпечне спалення» наметів його мешканців, а також анонсував «нові рейди». Причетність до погрому він, однак, заперечував.
У листопаді минулого року стало відомо, що Голосіївський районний суд Києва скасував підозру Сергію Мазуру через процесуальні порушення. Речниця прокуратури Києва Надія Максимець тоді заявила про намір подавати апеляцію.
І як зауважила вона зараз Радіо Свобода, цей процес триває донині, але жодного засідання де-факто проведено не було: двічі розгляд переносився через неотримання судом документів від першої інстанції, двічі не могла зібратися колегія суддів і ще один раз про перенесення засідання клопотала сторона захисту.
За словами Максимець, шоста спроба розглянути цю скаргу запланована на 24 квітня.
Слідство у цій справі ще триває, але більше підозрюваних у нападі на ромське поселення на Лисій горі, за даними прокуратури Києва, наразі немає.
Тернопіль
Тернопільське обласне управління поліції заявило про напад на ромське поселення поблизу селища Велика Березовиця 23 травня минулого року: жителів намагались побити, облили бензином і спалили кілька наметів.
Жителька табору показує журналістці Радіо Свобода опіки після нападу, травень 2018 року
На місці події правоохоронці вилучили гільзи, ймовірно – від пневматичної зброї, і почали провадження за статтею про хуліганство із застосуванням зброї.
«Поліція розглядає кілька версій даної події. В першу чергу, це конфлікт між місцевим населенням та ромами, бо напередодні були скарги на негативну поведінку ромської спільноти на Тернопільщині», – йдеться у повідомленні на сайті обласного управління за 23 травня 2018 року.
Водночас, трохи пізніше представники поліції у коментарі Радіо Свобода говорили, що конфліктів із сусідами жителі табору не мали: за два тижні до погрому у соціальних мережах тернопільські активісти активно поширювали інформацію про те, що роми нібито когось побили, але цей факт не підтвердився.
3 квітня Радіо Свобода звернулося до Нацполіції по коментар щодо того, наскільки за цей рік просунулося розслідування, але станом на час публікації цього матеріалу відповіді отримано не було.
Львів
Події, про які йдеться, трапилися після вже згаданих нападів – 23 червня минулого року. Близько півночі група молодиків напала на ромський табір на околиці Львова. Одного жителя табору вбили, ще троє – 10-річний хлопчик, 30-річна жінка і 19-річний юнак – зазнали ножових поранень.
Один із підозрюваних у нападі під час розгляду скарги на запобіжний захід в апеляційному суді, липень 2018 року
Нині, за даними прокуратури Львівщини, є 14 обвинувачених (13 із них – неповнолітні) і дві справи – щодо хуліганства і щодо умисного вбивства. Обидва обвинувальні акти скеровано до суду.
На розгляді Сихівського районного суду міста Львова перебуває обвинувальний акт стосовно 10 осіб, із яких 9 – неповнолітні.
Прокуратура Львівської області
«Так, на розгляді Сихівського районного суду міста Львова перебуває обвинувальний акт стосовно 10 осіб, із яких 9 – неповнолітні. При цьому, 2 особам обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, 6 – домашній арешт, а ще 2 – особисте зобов'язання. Окрім цього, на розгляді Пустомитівського районного суду перебуває обвинувальний акт стосовно 4 неповнолітніх, який ухвалою суду повернуто прокурору. Вказане рішення оскаржується прокурором в апеляційному порядку», – повідомили у відомстві на запит Радіо Свобода.
Між тим, слідство не зазначає, що злочин було скоєно з мотивів нетерпимості, зауважує у коментарі Радіо Свобода адвокат чотирьох потерпілих Дмитро Швець.
«Нами заявлено цивільний позов про стягнення з обвинувачених загалом 3 мільйони 800 тисяч гривень – щодо кожного з обвинувачених сума корегується, залежно від їхньої участі у тому злочині», – каже він.
За словами Швеця, на минулому засіданні у суді зачитали обвинувальний акт, а наступним кроком є допит свідків. Судовий процес – закритий. Як пояснює адвокат, це відбувається через те, що серед обвинувачених є неповнолітні.
Для Радіо Свобода
