Сьогодні Україна разом із усім світом молиться за тих, хто пройшов через пекло тотального знищення. Завдяки військам Першого Українського фронту 27 січня 1945 року було визволено в’язнів нацистського концтабору Аушвіц-Біркенау. Як відомо, першими браму головного табору відчинили солдати 100-ї Львівської дивізії з батальйону полтавця єврейського походження Анатолія Шапіро. На вшанування цієї події Генасамблеєю ООН встановлено Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Сьогодні Україна разом із усім світом молиться за тих, хто пройшов через пекло тотального знищення.
Масштаби загальнолюдської трагедії Голокосту, що розгорнулася, зокрема, і на нашій землі, шокують — із шести мільйонів мирних мешканців України, що стали жертвами Другої світової війни, чверть склали євреї. А з урахуванням загиблих на фронті ми втратили близько 60% від довоєнного єврейського населення українських земель.
Протягом століть українці і євреї живуть разом на одній землі, у спільній країні. Тож ми, українці, розуміємо скорботу євреїв як свою власну.
Цей день — нагадування для нас, до чого може призвести політика нетерпимості та ненависті, загострення імперського божевілля й агресивний націоналізм.
Україна разом з усім цивілізованим світом непорушно стоїть за втілення ідеалів людяності, гідності та свободи. І наша спільна пам’ять — надійний запобіжник від повторення трагедій, подібних Голокосту і усій Другій світовій війні.
Ніколи знову. Вічна пам’ять жертвам Голокосту…
