22 червня Україна разом із 43 іншими державами поставила свій підпис під спільною заявою про порушення прав людини в Сіньцзяні в рамках 47-ї сесії Ради ООН з прав людини. Разом із США, Великобританією, Канадою, Німеччиною, Австралією, Францією, Японією та іншими провідними демократичними країнами Україна засудила масові й системні порушення прав уйгурів Китайською Народною Республікою. У заяві містяться посилання на численні факти позбавлення волі у позасудовому порядку, негуманного поводження, тортур, насильства на сексуальному ґрунті, використання примусової праці і розділення дітей та батьків. Підписанти вимагали надати вільний доступ в реґіон для незалежних спостерігачів, включаючи Верховного комісара ООН з прав людини.
Однак, вже 24 червня постійне представництво України при Відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві відкликало підпис держави під цим документом. За інформацією ЗМІ, це рішення було прийнято після загрози з боку Китаю у відмові від надання Україні 500 тис. доз вакцин від COVID-19.
Конґрес національних громад України рішуче засуджує відкликання Україною свого підпису під цим документом.
Системні переслідування уйгурів з боку влади КНР, вірогідно, являють собою наймасовіші порушення прав людини в сучасному світі. За даними правозахисних організацій, понад мільйон уйгурів знаходяться в безправному становищі у т.зв. «таборах перевиховання», де щодо них систематично застосовується насильство, в тому числі сексуального характеру, а також примус до праці. Ще мільйони жителів Синьцзян-Уйгурського автономного округу перебувають під наглядом і також позбавлені базових прав людини та громадянських свобод.
Нас, звичайно, особливо обурює систематичне переслідування громадян на підставі їхнього етнічного походження і релігійних переконань. Але і в цілому ця ситуація не може залишати байдужим міжнародне співтовариство. Загальна декларація прав людини та інші базові документи ООН абсолютно несумісні з подібною політикою китайської влади.
Конґрес національних громад України з жалем констатує, що «боротьба з коронавірусом» стала зручним інструментом для просування Китаєм своїх геополітичних інтересів. Не варто забувати при цьому, що Китай – держава, звідки пандемія поширилася світом, а також держава, що перешкоджає об’єктивному і всебічному розслідуванню характеру її походження.
Поточна міжнародна ситуація, що характеризується підвищеною напругою між вільним західним демократичним співтовариством і авторитарними режимами (насамперед – Китаєм та Росією), одночасно знову ставить на порядок денний питання базових цінностей. Україні необхідно обрати, чи вона стоїть разом із провідними світовими демократіями на сторожі прав людини та громадянських свобод, чи втягується в орбіту тяжіння авторитарних диктатур, що є безжалісними щодо власних підданих та зневажаючими щодо міжнародного права. Не зайнявши однозначної та чіткої позиції в цьому протистоянні, Україна не має морального права закликати інших виступати на захист кримських татар, яких переслідують на території окупованої Росією Автономної Республіки Крим. Іґноруючи норми міжнародного права, Україна неминуче втратить міжнародну підтримку в питаннях захисту державного суверенітету та територіальної цілісності. Нарешті, обіймаючи невпевнену позицію щодо відстоювання міжнародної системи захисту прав людини, Україна навряд чи має право претендувати на повноцінне членство у заснованих на цінностях спільнотах, таких, як Європейський Союз або НАТО.
Конґрес національних громад закликає негайно виправити помилку українських дипломатів в Женеві, повернути підпис держави під заявою і надалі ніколи не жертвувати цінностями перед загрозою дріб’язкового шантажу з боку авторитарних режимів.
Інакше складно буде зберегти саму українську державність.
