26/01/2022 22:37
ПРОТЕСТ ПРОТИ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ У КИЄВІ ПІД ПРАПОРОМ ТАТАРСТАНУ. ФОТО: REUTERS
На тлі посилення протистояння між Заходом та Росією журналісти татаро-башкирської редакції “Радіо Свобода” (Azatliq Radiosi) поспілкувалася з татарами, які мешкають в Україні. І розпитали, що вони про це думають та як оцінюють поточну ситуацію в нашій державі у зв’язку із загрозою подальшого вторгнення російських військ.
“Новинарня” наводить ці коментарі з матеріалу Azatliq Radiosi в перекладі з татарської.
Саїд Ісмагілов
муфтій України
Саїд Ісмагілов
— Враховуючи, що війна триває від 2014 року, якогось страху чи паніки немає. Десятки тисяч людей пройшли через цю війну – це військовослужбовці Збройних сил України, волонтери, ті, хто брав участь у відновленні інфраструктури Донбасу, представники інших професій. Тому українці зараз спокійні.
У прикордонних із Росією Харківській, Чернігівській, Сумській областях відчувається стривоженість населення. Водночас немає таких явищ як паніка, зокрема і продовольча, ніхто не тікає з країни. Навпаки, люди вступають до лав територіальної оборони, вони йдуть в батальйони не з якогось примусу, а за власним бажанням – як добровольці.
Народ розраховує на власні сили, адже країни Заходу одразу заявили, що не збираються відправляти до України свої військові контингенти. Чимало країн пообіцяли допомогти деякими видами озброєнь та медичними засобами. Їхній меседж зрозумілий: буде військова і гуманітарна допомога, однак вони не воюватимуть за українців. Народу лишається покладатися на себе та Єдиного Господа.
Дінар
кілька років тому переїхав у Київ із міста Набережні Челни (Татарстан)
— Тема війни дуже помітна. Куди не підеш – всюди про це говорять. Та це й зрозуміло, адже в людей є сім’ї, діти, житло. Тому вони вже не можуть не думати про напад росіян. Багатьом нема куди їхати. Цього й бояться.
“Що робити якщо почнеться війна?”, – здається у кожного на думці саме це запитання. Є й ті, хто готується до різного розвитку подій. Українці – войовничий народ. Тому не можна сказати, що люди просто сидять, склавши руки. Готуються до війни.
Дехто сумнівається, що Путін готовий розв’язати велику війну – бо тут Москва не зможе сказати, що воює з терористами, як у Сирії. Тут же слов’янський народ. Тому неясно, як вони поведуться.
Інші бояться окупації “без єдиного пострілу” як було в Криму. Добре те, що, попри хвилювання, народ не впадає у відчай. Такий характер українського народу. Вони люблять свободу. На відміну від Росії, в Україні є свобода і демократія. Українці це цінують. Це цілковито інша країна, інший народ.
В українських ЗМІ представлені різні точки зору, а пропагандистська політика не провадиться. Тому народ довіряє не лише політикам. Українці чудово усвідомлюють, що лише об’єднавшись, вони зможуть зберегти свою країну, що все в їхніх руках. Влада готує до цього народ, пояснюючи, що “розраховуємо лише на себе, ніхто інший нас не захищатиме”.
В Україні ж живе багато росіян, однак тут немає міжнаціональних протиріч. А в Росії, думаю, вони є, адже там працює сильна антиукраїнська пропаганда. Тут не ведеться пропаганда проти російського народу – лише проти злочинної політики Путіна. І народ не проти росіян, а проти Путіна і його посіпак.
Зульфіра Бойко
активістка татарського національного руху, Київ
Зульфіра Бойко (праворуч)
– Я нещодавно говорила з родичами з Казані та Набережних Челнів. Вони кажуть, що російське телебачення говорить про Україну загрозливо. Я ж кажу, що 90% у зомбоящику – то брехня. Лякають НАТО.
Тут, довкола мене, немає людей, які б говорили про війну. На роботі обмінялися з колегами буквально кількома словами. Ніхто не думає, що почнеться війна. Не чую про це навіть у розмовах у громадському транспорті.
Зустрічаюся з татарами в мечеті – вони також не бачать загрози. Сприймається, наче якась далека проблема, що нас не зачіпає.
Якщо говорити про настрої: люди тут вважають, що Росія – агресор. Весь світ вважає Росію країною, що жадає підкорювати та прагне відродити Радянський Союз. Навіть Крим, не обдумавши, потайки захопили.
Альфія Шевченко
татарська активістка, Київ
– В Україні немає жодної паніки. В крамницях є продукти. Зникнення продуктів з полиць магазинів було б першою ознакою паніки.
Думаю, що й самої війни не буде. Путін боятиметься економічних наслідків, жертв і розрухи. [Тобто] якщо він при здоровому глузді – то мав би цього боятися. Ми ж не знаємо, що в його голові. Можливо, він хворий. Можливо, перед смертю він захотів увійти до історії як збирач втрачених земель. А яка може бути імперія без України?
Проте його шанси тануть. Уже не 2014 рік, у нас є досвід бойових дій, бійці вишколені. Надходить допомога від США і Євросоюзу.
Я телевізор не дивлюся, інформацію отримую переважно з інтернету. Можливо, ті, хто дивиться телевізор, і панікують. Але я цього тут наразі не бачу.
Рахіма Ахмерова
уродженка села Алі Пензенської області РФ, 60 років живе в Запоріжжі
Рахіма Ахмарова
– Народ тут дуже стривожений. Однак уряд вживає заходів, надходить військова допомога від США і Великої Британії. Слава Богу, на підтримку України формується велика коаліція.
Тутешні татари, мої знайомі, дуже здивовані поведінкою Росії.
Я тут живу майже 60 років. Чомусь Росія почала нас ненавидіти. Яку країну захопила Україна? В якої держави Україна відібрала Крим, Донецьк, Луганськ? Чому простим українцям, татарам і представникам інших національностей, які тут живуть, хочуть заподіяти кривду? За це буде прокляття Всевишнього!
* * *
За результатами Всеукраїнського перепису населення, у 2001 році в Україні мешкало 73 тисячі татар.
джерело: Azatliq.org
переклад з татарської: Павло Подобєд
