ЗВЕРНЕННЯ черкеською мовою до Верховної Ради України про визнання геноциду черкесів

Нині День Геноциду черкесів, який був здійснений московіею у ХІХ ст.

Московія знищувала кавказців століттями, але тоді, наприкінці шістдесятих років ХІХ ст. було вбито і вигнано більше мільйона черкесів.

Більшість вигнанців загинуло в дорозі.

Не можна забувати, що в ті роки в Україні московія забороняла українську мову, українські книжки, намагалася знищити українську культуру. За сучасними уявленнями, це теж має ознаки геноциду. Хоча в повній мірі геноцид українців москва здійснила вже у ХХ ст.

Від часів Доби брози, раннього середньовіччя, модерного часу нас багато що поєднувало й поєднує з народами Кавказу. Не дарма документи московських "приказів" називають дніпровських козаків "черкесами", або "черкасами".

Міжнародний комітет "За вільний Кавказ!" звертається до Верховної Ради України з пропозицією визнати Геноцид черкесів. У 2011 році таке визнання здійснив Парламент Грузії.

Для України визнання Геноциду черкесів особливо важливо також і тому, що Україна домагається визнання Голодомору тридцятих років Геноцидом українського народу. Так, як українці хочуть, щоб інші народи ставилися до них, так вони мають ставитися до інших народів.

У важкі й героїчні дні визвольної війни українців проти московських загарбників, визнання Геноциду черкесів буде ефективним політичним кроком ВР для мобілізації кавказьких народів на спротив москві.

116815_1.jpg

Адыэ лъэпкъгъэк1одым икъэштэн - ЗВЕРНЕННЯ черкеською мовою до Верховної Ради України про визнання геноциду черкесів.

Украинэм иАпшъэрэ Радэ ил1ышъхьэу

Украинэм и1эшъхьэтет ипшъэрылъхэр зыгъэцак1эрэ

Турчинов Александр фэк1о.

Адыэ лъэпкъгъэк1одым икъэштэн

Кавказымрэ диаспорымрэ ащыпсэурэ адыгэ лъэпкъым ыц1эк1э зыкъышъуфэтэгъазэ лъэ1ук1э, урысые пачъыхьэмрэ ащ идзэрэ я 18-19 л1эш1эгъухэм зэрахьэгъэ адыгэ лъэпкъгъэк1одыр къэшъуштэнэу.

Адыгэ лъэпкъымрэ ык1и урысые пачъыхьагъумрэ азфагу щы1эгъэ заор фэдэ щымы1эу бэрэ к1уагъэ – илъэсишъэм ехъу, 1763 илъэсым къыщегъэжьагъэу 1864 нэс. Адыгэхэм языныкъом ехъур урысые дзэхэм раупк1эхыгъагъэх е ахэр ил1ык1ыгъагъэх 1эш1эу къырагъэжьэгъэгъэ гъаблэгъэл1эн-гъэк1одыным къыхэк1эу. Къэнагъэхэр урысыдзэм егъэзыгъэу Кавказ и1эк1ыб ригъэкощык1ыгъагъэх. Ежьэжьыгъэхэр Тырку империем ыштэгъагъэх ык1и ич1ыгу итэкъухьагъэхэу ригъэт1ысхьэгъагъэх.Адыгэ лъэпкъым ич1ыгужъэу, Кавказым, къинэжьыгъэр адыгэхэм я %5 нахь мак1. Джырэк1э адыгэхэр ащэпсэух къэралыгъо 50 нахьыбэм. Урысыем и1эк1ыб адыгэ ц1ыф нэбгырэ миллиони 7.5 фэдиз щэпсэу, зы миллион фэдизыр – Темыр Кавказымрэ Урысыем иадырэ ч1ып1эхэмрэ арыс. Ащ дык1ыгъоу, Мэзкуу ыш1эзэ ушъхьагъухэр егъэпсых, адыгэ ныбжьык1эхэр лэжьап1э лъыхъухэзэ Кавказым ик1ын фаехэ хъунхэу ык1и Урысыем ык1оц1 хэхьанхэу.

Итэкъухьэгъэ лъэпкъэу, псэоу къэнэжьынэу фаем ык1и илъэпкъ к1эныгъэ зыуухъумэмэ зыш1оигъом ыц1эк1э лъык1отэныгъэ зыхэлъ дунаим тэ тык1элъэ1у 1эпы1эгъу къытфэхъунэу тигугъап1э къыддигъэхъунымк1э–ар тиунэу, Черкесием, Кавказым дгъэзэжьыныр ары.

Тилъэпкъ ана1э къытрядгъэдзэнымк1эдгъэфедэрэ амалхэм къахиубытэу, тэ дунаим зыфэтэгъазэ лъэ1ук1э, адыгэ лъэпкъгъэк1одыр къыштэнэу. Хъурцэр апэрэ къэралыгъу фэдэ фэгъэзэныгъэм джэуап къезытыжьыгъэр. Ык1и 2011 илъэсым Хъурцэ Парламентым адыгэ лъэпкъгъэк1одыр къыштагъ.

Тэ, адыгэхэм, къэтэштэх ык1и уасэ ятэты украинэ лъэпкъым дыти1э зэпхыныгъэхэм. Мы мафэхэм ащ тыгот изык1ыныгъэрэ Украинэм ишъхьафитыныгъэрэ икъэухъумэнк1э ригъэк1ок1ырэ бэнэныгъэм. Ык1и тиемызэгъ къыхэтэгъэщы Украинэм ич1ыгухэм Урысыем иихьэныгъэ филъыныгъэхэмк1э.

Арышъ, ик1эрык1эу тышъолъэ1у, украинэ парламентым къыштэнэу щынэгъо гъэк1одыныгъэу, адыгэ лъэпкъыр зыпхырык1ыгъэр. Тэ тш1оигъоу тыфэлъа1оукраинэ лъэпкъым щэ1эныгъэ и1энэу русификацие аш1ынымк1э филъыныгъэхэм зэк1эм апэуцужьышъунымк1э.

Шъхьэк1афэ хэлъэу,

Шмулевич Авраам (къ. Хеврон, Израиль).

Щэш1э Аслъан, Къэбар-аналитикэ агенствэу Натпрессым иредактор шъхьа1 (къ. Мыекъуапэ, Адегея, Урысые).

Абрэдж Альмир, тарихълэжь, Адыгеим культурэмк1э игъэш1огъэ 1офш1ак1у (къ. Мыекъуапэ, Адегея, Урысые).

Магомедов Магомед (Мухаммад Авари), Дунэе Къушъхьэ Конгрессым икоординатор (къ. Махачкала, Дагъстан, Урысые).

Кулокова Эльвира, Къохьэпэ хэхыныгъэ зыфи1орэ партым хэт (къ. Мыекъуапэ, Адегея, Урысые).

Адыгэ дунэе лъэпкъ-культурэ гупчэу «Фитыныгъэ"