У поняття «демократія» більш ніж за двотисячолітню історію вкладався різний зміст. За цей час вона пережила кризи, падіння, підйоми і оновлення. Якщо за античних часів демократія сприймалась більше як негативне, в Новий час дивились на неї як на надію, її ідеалізували, то на початку XX ст. розгорнулась критика класичного розуміння демократії. Сумніви щодо демократії змінились у другій половині XX ст. сучасними теоріями демократії, в яких у розуміння демократії вкладався зовсім інший зміст.
Демокра́тія, народопра́вство — політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі визнається її народ. При цьому управління державою здійснюється народом, безпосередньо (пряма демократія), або опосередковано через обраних представників (представницька демократія).
Сучасна демократія потребує, перш за все, економічно самостійних громадян; високої правосвідомості та поваги людей до влади; а також великих грошей. Формальне визнання демократії та намагання пересадити демократичні форми на невластивий їм та непідготовлений грунт веде до небажаних наслідків, які можна бачити і з досвіду пострадянської України:
• поняття “демократія” і “демократ” перетворюються у похідну фразу, якою кожний користується за своїм смаком – або як почесним званням, або як лайкою, або як маскою;
• демократичні інститути спотворюються, що підриває довіру до них, і до влади взагалі;
• під прикриттям демократичної демагогії при владі залишається переважно та ж сама номенклатурно-бюрократична еліта, лише трохи розбавлена “демократами”, але значно більше оплутана мафією;
• народ так само далекий від влади, як і раніше, або ще більше (“делегована демократія” – латиноамериканський варіант);
• авторитет влади падає ще більше – демократія перетворюється в анархію.
Коротку дискусію ми з учасниками клубу закріпили і знайомством із цікавим посібником про демократію.
Проект реалізовано за підтримки Конгресу національних громад України. #Клуб толерантності_Надвірна #КНГУ
Наталія Хмель
Координатор Клубу толерантності Надвірна
