Чим раніше дитину залучити до навчання, тим більше у неї шансів у майбутньому отримати гідну роботу. В даному випадку йдеться про дітей ромів, оскільки на їхньому шляху до отримання освіти трапляється чи не найбільше проблем. Як допомогти маленьким ромам включитися в освітній процес і «не випасти» з нього, вирішували учасники щорічної конференції REYN* – міжнародної мережі осіб, які працюють з ромськими дітьми.
Цьогорічна зустріч, що пройшла у Києві 2 грудня, вперше зібрала таке широке коло педагогів, активістів, експертів з України, Сербії, Словаччини, які безпосередньо працюють з ромами.
Що таке мережа REYN
Від 2011 року в Україні завдяки проектам Всеукраїнського фонду «Крок за кроком» діють Центри підтримки для ромських батьків, які допомагають маленьким ромам віком від 0 до 10 років адаптуватися до дитсадків і шкіл. За цей час сформувалася спільнота педагогів та фахівців, зокрема і з числа ромів, залучених до цього процесу.
Саме таких спеціалістів в усьому світі об’єднує міжнародна мережа REYN(RomaEarlyYearsNetwork).В Україні вона почала розвиватися з 2016 року. Проект «Створення національної мережі REYN «Рома ранні роки», що фонд «Крок за кроком» втілює за підтримки Ромської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження», залучив до партнерства 7 ромських громадських організацій із 4 міст України, дитсадки та загальноосвітні школиУжгорода, Мукачевого, Одеси, а також обласні Інститути післядипломної педагогічної освіти.
Учасники мережі REYN:
Представники ромських та інших ГО, у тому числі ромські батьки.
Педагогічні працівники – вихователі, вчителі початкових класів, керівники дошкільних і загальноосвітніх шкіл, викладачі вищих педагогічних навчальних закладів, які здійснюють підготовку вихователів і вчителів початкових класів.
Ромські медіатори.
Представники державних органів влади.
Працівники соціальної сфери та сфери охорони здоров’я.
Інші зацікавлені члени ромських громад.
Окрім України, національні мережі REYN були також створені у 9-ти країнах світу, пояснила директорка Всеукраїнського фонду «Крок за кроком» Наталія Софій. Загалом же на сьогодні REYN об’єднує 450 осіб, які працюють з ромськими дітьми у 32-х країнах Європи, Кавказу та США.
Досвід інших країн в яких були створені національні мережі REYN, свідчить про позитивні результати. На переконання Сільвії Паллагі, представниці Фундації Відкритого суспільства, успішний розвиток мережі REYN у світі зумовлений її напрямками діяльності:
Професійний розвиток членів мережі
Підвищення кількості професіоналів з числа ромів в освітній галузі
Адвокація – можливість просувати певні політики у сфері українських інституцій, критикувати їх у разі потреби і щось змінювати.
Забезпечення працевлаштування професіоналів з ромської освіти (школи, фонди, недержавні організації).
Досвід України та Європи: різні та водночас схожі
Своїми напрацюваннями під час сесій ділилися з українськими колегами представники національних мереж REYN з європейських країн, оскільки Європа має понад 20-річний досвід інклюзії ромів до загальноосвітнього процесу.
Так, Божідар Ніколіч із Сербії, який сам з 2002 року працював асистентом вчителя для ромських дітей, розповів колегам, з якими викликами зустрічаються помічники педагогів і яких успіхів вдалося досягти сербам за 15 років інклюзії ромів.
Про те, наскільки є важливим саме раннє включення ромських дітей в освітній процес, довела Еріка Шабова зі Словаччини (Фонд відкритого суспільства). Свого часу вона навчалася в інклюзованому класі разом із ромами, хоча сама не ромкою. Пані Шабова підкреслила, що саме інклюзія ромів у початкову освіту (у віці до 6 років) підвищує їх подальшу затребуваність на ринку праці, що для майбутнього ромської громади є надзвичайно важливим. Ключова пропозиція експертки: визнати роль родини як ключового фактора у формуванні навичок дитини в період ранньої освіти.
Досвід і поради зарубіжних колег українські педагоги визнали вельми цінними, адже Україна стикається зараз із подібними викликами: бідність ромів, недофінансування державою освітньої галузі, обмежений (географічно) доступ до місць освіти, сегрегація, проблема з доступом до медичних послуг, нерозуміння батьками цінності освіти для майбутнього своїх дітей.
«Живі» історії та бажані перспективи
Історіями з власної практики поділилися і фахівці, які опікуються ромами в Україні: педагоги з Закарпаття та Одещини, директор Ужгородської школи №13 Денис Вароді, посередник Максим Джумз Одеси, асистентки педагогів у дитсадку Марія Мунтян та Лючія Василенко. Помічник педагога – це перш за все помічник для дітей, говорять жінки. Саме завдяки їм і малі роми, і їхні батьки перестають боятися дитсадка та школи, сприймати її як щось вороже, навчаються спілкуватися, мають з ким порадитися, підійти з найменшим питанням і отримати відповідь та допомогу.
Також на одній із сесій учасників познайомили з методикою IDELA – міжнародним інструментом з оцінювання розвитку та ранніх навичок. Представники з різних регіонів України проводять за цією методикою тестування серед дошкільнят у дитсадкахта центрах, де навчаються ромські дітита їхніоднолітки. Оцінювачі працюватимуть у Закарпатській, Київській, Дніпропетровській, Харківській та Одеській областях. Таке масштабне дослідження знань та умінь дітей 3-6 років дасть можливість проаналізувати, а за потреби внести зміни до існуючої навчальної програми з урахуванням потреб ромських дітей.
У перспективі до національної мережі REYN мають увійти до 100 членів: фахівців (у тому числі ромських батьків), які працюють з ромськими дітьми.
- Розвиток мережі REYN в Україні – це добра і перспективна можливість для знаходження синергії між усіма ініціативами, які скеровуються на розвиток ромських громад. Ми також говоримо про перспективи розвитку ромської молоді, яка може і бажано, щоб долучалася до мережі REYN. І про інклюзію як цінність, і про те, які практики можуть бути втілені у цьому процесі через діяльність REYN, – зазначив менеджер Ромської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження» Сергій Пономарьов.
В ідеалі мережа REYN, за його словами, має стати потужною платформою, що об’єднує професіоналів, які працюють з ромськими дітьми задля їхнього доступу до якісної інклюзивної освіти. Тією силою, яка просуває ідею включення у сфері місцевої і навіть національної політик. І головна, найбільш бажана перспектива – мережа має досягти такого стану, коли саме роми матимуть можливість просувати ідеї, приймати рішення, виступати активними діячами і авторами в питаннях формуванні політик, що сприятимуть розвитку ромської громади.
Джерело: Правовий Простір
