Тетяна з донькою та чоловіком. Фото: особистий архів

Фото: REUTERS

Хроніки війни: “Якщо самостійно хочеш виїхати в найближче безпечне місто України, то тебе скоріше за все розстріляють, ніж ти виїдеш.”

Аліна м. Каховка, Херсонська область
                                                

Хроніки війни: “Чоловік почав задихатися і хрипіти, я чогось подумала, що він зараз помре — я була впевнена, що його вбили”

Ірина, м. Буча, Київська область

Хроніки війни:  “Кожен раз, коли я думала про те, що я поїду з України, я почувала сором, сором за те, що я покину свій дім, залишу свою сім'ю, друзів, що я зможу “врятуватись”, а хтось буде боротися, бо немає жодного вибору, окрім бомбосховища…”

Для багатьох українців та українок зараз волонтерство стало у новинку, але не для наших героїнь. Дівчата волонтерять уже довгий час, допомагаючи тваринам. Однак, у такий період для всієї нашої країни волонтерки щедро діляться своїм добром з усіма її жителями.

Яна, волонтерка

Фото з особистого архіву пані Наталії

За час війни понад чотири мільйони біженців покинуло Україну. Зараз Чехія, як і інші країни Європи, як ніколи підтримує нашу країну. Сюди з різних регіонів їдуть люди, які тікають від війни. Багато установ та організацій запустило спеціальні гарячі лінії, де надають допомогу тим, хто перетнув європейський кордон. Наразі, тут зупинилося понад 270 тисяч українських громадян.

Ваад України за фінансової підтримки американського фонду «Nova Ukraine» (Каліфорнія) розпочинає пілотний проєкт з релаксації родин, які важко постраждали під час війни впродовж останніх місяців.

Представители коренного населения РФ хорошо знают, как к ним относится большинство росссиян, но первые успехи Украины в самой крупной антиимпериалистической и антиколониальной войне после распада СССР заставили их вспомнить о достоинстве собственных языков. Вольно вам, русские, врать на своем языке о «специальной операции», подчиняться путинским убийцам и мародерам.