200 років Грецькій революції, яка почалась з терен України

Цього року 25 березня у Греції відзначають 200 років від початку Грецької революції. Цього дня 1821 року у день Благовіщення в монастирі Ая-Лавра в Калавриті вперше пролунав заклик «Свобода або смерть» і митрополит Германос Патрський підняв стяг Грецької революції.

1.jpg

Кожного року греки всього світу святкують цю дату, адже з неї почалась боротьба за відновлення незалежності Греції від правління турків-османів. Османська імперія на початку 19 століття керувала майже всієї сучасною Грецією, за винятком Іонічних островів. Революції передували багато невдалих повстань, розвиток та укріплення грецької самосвідомості серед населення, прагнення до свободи та вплив романтизму Французької революції.

Небагато хто знає в Україні, але історія Грецької революції має прямий стосунок до українських земель. Загальновідомо, що греки колонізовували і оселялись на узбережжі Чорного моря ще з античних часів. Засновували Херсонес, Ольвію, Феодосію та інші античні міста, вели торгівлю, розвивали ремесла. Процес міграцій, торгівлі і активної взаємодії греків з місцевим населенням в Північному Причорномор’ї продовжувався сотні років з античних часів і до наших днів. На початку 19 століття велика грецька діаспора проживала зокрема в Одесі.

Одеса - особливе місто для грецької історії. Саме тут, в Одесі в 1814 року грецькі патріоти Ніколаос Скуфас, Еммануїл Ксантос і Афанасієм Цакалов заснували товариство «Філікі Етерія», яке головним чином і підготувало організоване збройне повстання в Греції. «Філікі Етерія» об'єднала ремісників, торговців, купців, інтелігенцію, ватажків збройних груп клефтів та арматолів, представників фанаріотів - впливової верстви греків Константинополя.

У 1820 році “Філікі Етерія” очолив Олександр Іпсіланті. Національний герой Греції, чия історія життя теж безпосередньо пов’язана з українськими землями. Його дід та батько були переконаними прихильниками ідеї відродження грецької держави, і в той же час займали високі пости в Османській імперії, були володарями Валахії та Молдови. Констянтин Іпсіланті, батько Олександра, в 1807 року разом із сім'єю: дружиною Єлизаветою та сімома дітьми оселився в Києві. Тут він провів останні роки життя і був похований. На вулиці Мазепи досі стоїть його будинок відомий як “Садиба Іпсіланті”. Роком раніше уряд Османської імперії звинуватив Констянтина Іпсіланті в зраді через його діяльність з метою звільнення Греції, його позбавили престолу господаря Валахії і він змушений був втікати на території тогочасної Російської імперії, куди роком раніше приїхав на військову службу його син Олександр.

2.jpg

Садиба Іпсіланті в Києві

13 жовтня 1820 року Олександр Іпсіланті скликав в Ізмаїлі нараду «Філікі Етерія». На цій нараді було вирішено почати повстання. Іпсіланті вважав, що спочатку треба підняти його в Дунайських князівствах, а звідти пробиватись у Грецію. 22 лютого 1821 року він зі своїми прихильниками перейшов Прут. А вже 24 лютого в Яссах звернувся до повстанців з відозвою «В бій за віру і батьківщину», після чого чимало грецьких патріотів прибули в табір Іпсіланті в Молдовському князівстві. 25 березня повстання поширилось на теренах Греції.

Олександр Іпсіланті після поразки його загонів на території сучасної Румунії, перетнув австрійський кордон, однак був ув’язненний австрійською владою у замку Паланок в Мукачево. Там він перебував протягом двох років.

3.jpg

Олександр Іпсіланті

Тим часом повстання продовжилось на території самої Греції. Впродовж трьох місяців від виступу Іпсіланті повстання охопило весь Пелопоннес, частину континентальної Греції, частину островів Егейського моря і тривало до 1829 року. Незважаючи на очікування греків, великі тогочасні держави Велика Британія, Франція, Російська імперія не поспішали допомагати грекам на початку їх боротьби. В той же час європейська інтелігенція активно співчувала грекам у їх прагненні до незалежності. Охочі з європейських країн долучались до цього повстання. Зокрема відомий англійський поет-романтик Джордж Гордон Байрон доєднався до революції і загинув під час неї в Греції. В тому числі під впливом суспільним настроїв в 1827 коаліція європейських держав допомогла розбити турків на морі у Наваринській битві. 1830 року Греція стала незалежною державою.

Греції ще очікує довгий шлях визволення решти територій протягом наступних ста років та складний процес становлення власної державності, однак саме з Одеси почалась історія початку успішної боротьби за незалежність. Цей факт важливо не забувати як самим грекам, так і українцям.