Проєкт психологічної підтримки родин внутрішньопереміщених осіб, які постраждали від війни: суть, мета, основні принципи.
Гість — Йосиф Зісельс, громадський діяч, дисидент, виконавчий співпрезидент Асоціації єврейських організацій та громад України (Ваад).
Йосиф Зісельс: З початком війни ми відклали десятки наших проєктів. І почали займатися тим, що необхідне в цей час. Наразі маємо понад 10 проєктів. Базувалися на досвіді, який отримали за 30 років роботи. Ми робили табори, семінари, конференції. В більшість наших проєктів ми запрошували до роботи психологів. Поради психологів нам потрібні майже завжди. Особливо в цьому проєкті, який ми ведемо зараз — «Психологічна підтримка родин внутрішньопереміщених осіб, які постраждали від війни».
Суть проєкту
Йосиф Зісельс: Цей проєкт передбачає проживання в хороших умовах, відпочинок і роботу з психологами протягом певного періоду. Всі витрати беремо на себе. На жаль, ми не можемо допомогти всім. Переміщених осіб зараз — 7,5 мільйонів. Нам доводиться виокремлювати певні групи учасників. Так ми обрали декілька категорій:
- жінки з дітьми, яким через війну довелося покинути свої домівки;
- родини, які втратили свого годувальника (тимчасово або незворотно).
Ми маємо групи дітей: 3-6 років, 7-10 років, 11-16 років. З ними працюють дитячі психологи. Дві дорослі групи. А також люди, які в групи не входять. Це історії тяжких втрат. З цим працюємо індивідуально. Після завершення проєкту наші психологи супроводжують цих людей дистанційно.
- Цей проєкт — ретельна та інтенсивна психологічна робота. Це не просто відпочинок, це важка робота з травмами.
Ми вже провели дві такі зміни. Бачимо величезну користь. Плануємо подальші зміни. Набираємо групи. Бо війна, на жаль, не закінчиться швидко. Ми вже всі це розуміємо.
Як навчитися жити з війною?
Йосиф Зісельс: В історії ми знаємо досвід народів, які навчилися жити з війною. Є позитивний, є не дуже. Наприклад, В’єтнам. Війна там тривала з 50-х років. Ціла генерація виросла під час війни. Вон нічого іншого не вміли робити — тільки воювати. Це травма всього народу. Бо у нього змінюється ідентичність. Є більш позитивний приклад — Ізраїль. Він воює вже 75 років. Але він знайшов образ життя, який дає можливість поєднувати розвиток країни та постійний стан війни. Він сильний, може воювати з ким завгодно, і в той самий час має дуже високий рівень життя.
Я давно говорив, що ми маємо вчитися в Ізраїля.
Звісно, будь-який досвід не можна перекладати з однієї країни на іншу. Треба враховувати ідентичність, історію, досвід.
Ведуча - Тетяна Трощинська
16 червня 2022 р.
