"Вони відтягнули її від дитячої коляски, забрали, скрутили і увезли", – так розповідає Галина Шангар про свою доньку – 23-річну Раїсу Порядинську.
Вже понад 5 місяців – з квітня 2017 року – вона утримується у Житомирській установі виконання покараннь (№8) за підозрою у скоєнні грабежу та шахрайства.
У Раїси двоє синів: старшому 5 років, молодшому зараз 5 місяців, а на момент затримання не виповнилося й місяця.
У Раїси важкий психічний розлад. А ще вона ромка за національністю.
Як і чому ця дівчина, попри те, що СІЗО рекомендує відправити її на лікування, досі лишається за ґратами, довідувалася "Українська правда. Життя".
Просто приїхали і забрали
Ромська родина Галини та Раїси постійно мешкає у Миколаєві. Вони, як розповідає мати, не кочові роми, мають свій будинок у Корабельному районі.
На момент затримання дівчина була з малюками вдома.
– Я була на ринку, – пояснює її мати Галина. – Приходжу, бачу – вони її забирають. Кажу: "Куди ви забираєте, що сталося?" – "Вона вчинила злочин". "Який злочин?" – "Вона в розшуку".
Я нічого не могла зрозуміти. Її відірвали просто від коляски. Вона годувала груддю, дитинні був тоді місяць – без трьох днів навіть…
Порушення процедури затримання підтверджує і адвокат Раїси, Сергій Шилан.
За його словами, дівчині ніхто не вручив повістку.
– Оголосили в розшук, заочно оголосили підозру, не вживали всіх процесуальних моментів для того, щоб людина прийшла сама – просто приїхали і забрали.
Багато процесуальних моментів є по цій справі, цікавих для адвоката і для об’єктивного суду. Саме для об’єктивного, – зазначає Шилан.
Захисник вказує і на інші процесуальні порушення і уточнює, що, за його даними, випадки шахрайства у спосіб, який за версією сторони звинувачення, вчинила Раїса Порядинська, продовжуються і після її затримання.
"Треба було їй таблетки дати…"
Перебуваючи у Житомирському СІЗО, Раїса Порядинська відмовляється їсти і пити.
Скільки днів вона голодувала, достеменно не може сказати ніхто, навіть її мати.
Галина Шангар востаннє бачила доньку 11 вересня. На запитання про те, як виглядала Раїса, плаче:
– Вона мене не впізнавала. Мені про це важко говорити. Дитина дуже змінилася. Вона зовсім не та.
Кількома днями раніше, 7 вересня, Галину до доньки взагалі не пустили – сказали, що та через важкий стан перебуває під крапельницею.
Депресивні розлади з Раїсою траплялися і раніше. За словами матері, з 2008 року донька періодично проходила стаціонарне лікування, але до такого стану ніколи не доходило.
– Вона лежала в лікарні місяць, два, три… Не повністю видужала, але більш-менш приходила в себе. Але такого ще не було. Такою, якою вона є зараз у СІЗО, я її ще ніколи в житті не бачила.
Сам адвокат мені говорить: "Гала, якщо вона тут залишиться, вона просто помре" (плаче).
Про те, що психічний стан Раїси погіршився і вона потребує госпіталізації, заявляють і в самому Житомирському СІЗО.
– Психічний стан Порядинскої Р.О. змінився 15.06.2017 року. На даний час виявляє ознаки афективно-маячного психотичного розладу. Доцільна госпіталізація до психіатричного стаціонару, – повідомили там ще 19 червня.
Отримавши таку довідку, адвокат Сергій Шилан звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу.
Однак на засіданні 2 серпня суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Юрій Нагорнюк у задоволенні клопотання відмовив.
Раїсі подовжили запобіжний захід тримання під вартою до 30 вересня цього року.
– Вони бачили, що вона хвора. Вони привели її на суд – ніяка… Розумієте, вона не могла зв’язати навіть два слова. Я говорю: "Ви бачите, кого ви судите? Ви бачите, яка вона?"
А прокурор повертається і говорить: "Треба було їй таблетки дати…" – згадує події того засідання Галина Шангар.
Уряд має відзвітувати щодо Раїси
Через місяць після суду, 8 вересня, захиснику повідомили, що стан Раїси ще більше погіршився.
– На даний час психічний стан її (заявниці) розцінюється як важкий психічний розлад, який загрожує її життю (катотонія, відмова від їжі та пиття)… – зазначено у другій довідці Житомирського СІЗО.
Надання спеціалізованої медичної допомоги в умовах медичної частини установи в такому стані неможливе.
Враховуючи вищевикладене, доцільно клопотати перед судом про винесення ухвали на підставі ст. 508 КПК України про поміщення Порядинскої Р.О. до психіатричного стаціонару на певний термін.
З цими даними адвокат знову звернувся до суду з клопотанням змінити запобіжний захід та передати жінку на догляд батькам з обов’язковим лікуванням у спеціалізованому медзакладі.
Минуло два тижні, але клопотання суд і досі не розглянув.
До справи Раїси Порядинської підключилися правозахисники Харківської правозахисної групи, яка здійснює моніторинг прав осіб в місцях несвободи, приділяючи особливу увагу порушенню прав осіб, які перебувають у вразливому становищі та права яких порушуються.
– Європейський суд з прав людини у відповідь на звернення Центру стратегічних справ Харківської правозахисної групи 19 вересня 2017 року звернувся до уряду України з вимогою надати інформацію про стан здоров’я Раїси, про медичну допомогу, яку вона отримує та якої потребує, а також про те, як забезпечена її безпека в умовах утримання під вартою.
Відповідь уряд України повинен надати до 27 вересня, – повідомив юрист ХПГ Василь Мельничук, який веде справу Раїси в Європейському суді.
Строк тримання Раїси під вартою спливає 30 вересня 2017 року. До цієї дати має відбутися чергове судове засідання – його призначили на 28 вересня.
Належність Раїси до ромської нацменшини окремо не розглядалася як фактор, через який вона потребує додаткового захисту.
За словами представників Харківської правозахисної групи, до уваги береться виключно вразливий стан особи, що має місце, та факт порушення її прав.
Водночас на запитання, чи вбачає він у справі Раїси Порядинської ознаки дискримінації за національною ознакою, адвокат Сергій Шилан відповідає:
– А інакше і не може бути. У спілкуванні з працівниками суду інакше як "А, ви по циганці?" я не чув. Не чув по прізвищу чи якось по-іншому…
Я про це говорив і на судовому засіданні. У своїй промові при розгляді зміни запобіжного заходу я вказував, з огляду на таке ставлення до Порядинської, на все, що робиться, на наявні докази, у мене особисто ніякого сумніву не виникає у расовій дискримінації стосовно неї.
Певно тому й видаються закономірними питання, якими Раїсина мати завершує нашу бесіду: "Чому так? Чому жорстке таке ставлення? Тому що – роми? Чим ми відрізняємося від інших?"
Дійсно, чому?
Чому лише за останній рік – і розтрощені ромські будинки та вигнані з села Лощинівка на Одещині 7 ромських родин, і спалені ромські поселення у Києві та Львові, і вбивство рома у Вільшанах Харківської області?
І це не повний список конфліктів, в яких сама лише національна приналежність вкотре стає для розлюченого натовпу приводом вигукнути: "Винні!"
На думку експерта ХПГ Олександра Павліченка, є вкрай важливим привернення до цієї справи уваги медіа та громадськості.
Публічний резонанс та реакція суспільства мають стати тими інструментами, які допоможуть зробити розслідування максимально об’єктивним.
– У випадку з Раїсою ми вважаємо за необхідне доповнити роботу адвоката у справі додатковою правовою підтримкою передусім через вразливу ситуацію, у якій опинилась і перебуває ця жінка через стан свого здоров’я, – коментує він.
У нас є позитивні історії звільнених хворих засуджених, а є випадки, коли засуджений помирав за декілька днів до суду, який мав розглянути питання про його звільнення.
Саме розголос спонукає адміністрацію установи та судові органи ухвалювати належні адекватні рішення щодо таких осіб.
Олена Орлова
Джерело: life.pravda.com.ua
