Починаючи з середини січня 2022 року завдяки підтримці Світового конгресу українців та під патронатом Вааду України Студія «Діє-Слово» проведе три унікальних лекційних курси.
Перший – це п’ять лекцій історика та громадського діяча В’ячеслава Ліхачова під назвою «Політика пам'яті на стенді: музейна експозиція як механізм формування наративу історичної пам'яті про Катастрофу».
Перша лекція очікується 18 січня о 20-00, далі лекції відбудуться 25 січня, 1, 8 та 15 лютого. Зареєструватись на курс можливо за посиланням.
Лекційний курс присвячений обговоренню впливу концепції експозиції і підбору експонатів на сприйняття відвідувачем музею теми Катастрофи єврейського народу.
Теми лекцій:
1. Як формується і відтворюється пам'ять: роль музеїв.
2. Голокост в історичній пам'яті і в музейних експозиціях Німеччини, Польщі та США.
3. Голокост в історичній пам'яті і в музейних експозиціях Ізраїлю: аналіз постійної експозиції Яд Вашем.
4. Голокост в історичній пам'яті і в музейних експозиціях на пострадянському просторі.
5. Музейні проєкти в сфері Голокосту на пострадянському просторі в динаміці: аналіз впливу громадських дискусій і політичного контексту.
Більш докладніше розповідає про лекційний курс на своїй сторінці у ФБ В’ячеслав Ліхачов:
«Широка дискусія навколо скандальних арт-інсталяцій на території Бабиного Яру, серед іншого, сприяла формуванню суспільного інтересу до меморіалізації пам'яті трагедії Голокосту.
Я працював в Яд ваШемі та все професійне життя цікавився механізмами збереження та відтворення (а почасти й конструювання) колективної пам’яті за допомогою музейної експозиції. Мені здалося, що досвід музеїв в інших країнах вартий аналізу в світлі подальших дискусії щодо перспектив напрацювання майбутньої української політики меморіализації пам’яті жертв Голокосту.
У різних музеях в різних країнах світу в силу відмінностей як в підходах до музейної справи, так і в силу національних особливостей, представлені різні концепції. Унікальні в кожній країні практики політики пам'яті впливають як на прийнятий в суспільстві домінуючий наратив, так і на музейний простір.
Пам'ять про Катастрофу сприймається (і відтворюється) по-різному в Ізраїлі, Німеччині, США, Польщі, в різних країнах на пострадянському просторі. Цей процес розвивається в динаміці. Навіть державна політика пам'яті змінюється із часом, недержавні структури ще більш інтенсивно реагують на професійні розмови в середовищі істориків, та як наслідок проходить зміна суспільного клімату.
Часом музейні експозиції та їх зміни не тільки відображають дискусії, але і самі стають предметом палких суперечок. Окремий спектр питань стосується мови вираження музейної експозиції: від класичних історичних музеїв і музеїв мистецтв до сучасних інтерактивних виставок.
Я спробував сформулювати щось на кшталт оглядів основних моделей, представлених у різних музеях світу, у міні-курсі лекцій».
Сертифікат слухача можна отримати за умовами реєстрації та присутності на всіх лекціях.
Проєкт проводить Студія "Діє-Слово" завдяки спонсорській підтримці «Української Світової Фундації» (Канада) та координується Ваадом України.
Керівник проєкту – директор Студії «Діє-Слово» Олена Заславська.
diyeslovo2020@gmail.com
