Незвичайний вечірній захід підготувала кримськотатарська громада. Хидирлез - народні ігри та змагання, танці та пісні, а також музичні сольні виступи маленьких артистів дуже сподобалися всім!
УКРАЇНО–КРИМСЬКОТАТАРСЬКЕ СПІВЖИТТЯ
Історія свідчить, що кримські хани й українські гетьмани майже завжди знаходили спільну мову. Конотопська битва показала, що об'єднавшись, українці й татари змогли розбити велику московську армію. „Хан розумів, що з сильною самостійною Україною Крим міг протистояти тиску Московії”, – каже письменник Нузет Умеров. Так само і Україна мала в Кримському ханстві опору, зі втратою якої дві самобутні держави залилися однаково-рожевою барвою імперії (згодом – СРСР). Усе ж, з острівцями опору. І українці, й татари залишилися такими ж, як і століття тому. Московія – також. Сьогодні, аби не допустити нового спільного протистояння, вона всіма засобами комунікації транслює страшну казку про „татарську загрозу” для України. Мовляв, Крим приєднають до Туреччини, виріжуть усіх православних (фантазія у казкарів не така вже й багата, – 1990 року, перед святкуванням 500-ліття козацтва, коли тисячі людей з усіх регіонів України побували у Запорізькій та Дніпропетровській областях, „органи” страхали місцевих мешканців: „Ці „бандерівці” вирізатимуть села”)...
Надзвичайно цікавими є міжкультурні стосунки українців і кримських татар. Так, етномузикологи Філарет Колесса та Микола Лисенко відзначали спорідненість мелодики пісень та інструментальної музичної культури двох народів. Художник Микола Самокиш, який тривалий час жив у Криму, вказував на спільні мотиви у орнаментиці вишивок, творених татарками і українками.
СЬОГОДЕННЯ
1991 року ІІ Курултай проголосив національний суверенітет Криму і заснував постійне представництво – Меджліс з районними відділеннями.
Українська держава прагне забезпечити заходи з повернення та облаштування кримських татар на їхній історичній Батьківщині. Для того, щоб оптимізувати ці заходи, народні депутати Мустафа Джемілєв, Роман Безсмертний, Рефат Чубаров та Віктор Терен-Таран внесли до парламенту України законопроект про статус кримськотатарського народу.
Сучасні кримські татари – пеерважно міське населення, рідною мовою володіє старше покоління. Є театр, галерея, фонд культури, ЗМІ.
З промови Петра Григоренка перед кримськими татарами 17 березня 1967 року:
“Скоро закінчиться чверть століття відтоді, як ваш народ був викинутий із власних жител, вигнаний з землі своїх предків і загнаний до резервації – в такі умови, в яких загибель всієї кримсько-татарської нації, як здавалося, була неминуча. Але витривалий і трудолюбний народ переміг усе й вижив…Закон на вашій стороні. Та не зважаючи на це, права ваші зневажені. Чому?.. Щоб покінчити з цим ненормальним становищем, ви мусите твердо засвоїти: того, що належиться за правом, не просять, а вимагають!..
