Поет з Каховки Януш Панченко – один з героїв програми «Романо Джівіпен» на закарпатському телеканалі (філія Суспільного телерадіомовлення), як і інші молоді талановиті роми. Тим часом ромський діяч, депутат міськради Ужгорода Мирослав Горват каже що інформації в медіа на ромську тематику все ще не вистачає. Ще у цьому випуску про майбутнє виїзне засідання Комітету ВРУ з прав людини і національних меншин в Одесі.
На телеканалі «Тиса-1» в Ужгороді розповідають про талановитих молодих ромів. Ось що сказав ведучий цієї телепрограми, представник ромської організації «Патів» («Гідність») Віктор Човка:
«Останнім часом наша програма «Романо Джівіпен» знаходить ромських юнаків, про яких ми не знали, але зараз вже знаємо. Останній наш герой був Йосип Чава. Те, що мене здивувало, він пише дипломну роботу фольклор закарпатських ромів. Це колядки, які ми давно шукали для нашої програми, але не могли знайти. Завдяки йому, вони в нас вже будуть. Це і Віталій Горват, який написав книжку «Філософія жіночої краси». Мене здивувала назва книжки, але виявилося, що ця книжка присвячена його мамі. Януш Панченко, ми давно його знали, він приїхав в Ужгород, аби записати інтерв’ю для програми «Романо Джівіпен»».
Віктор Човка і сам є ромським активістом, зараз разом з іншими, готує Форум ромської молоді. Ось що, зокрема, колегам в Ужгороді розповів Януш Панченко — науковець, лінгвіст, поет, етнограф, історик, автора багатьох матеріалів на ромську тематику:
«Я приехал из города Каховка, Херсонской области. Занимаюсь цыганской этнографией и историей, лингвистикой, пишу стихи. Провожу разную социальную работу с ромским населением».
Поет, дослідник розповів і про те, де навчався та про свою громадську діяльність: «После школы я поступил в Национальный авиационный университет в городе Киев по специальности туризм. И получил степень бакалавра по международному туризму. Потом поступил на магистратуру в Херсонский государственный университет…Я создал цыганскую организацию в прошлом году. В результате социо-этнографического исследования, которое я проводил, я нашел цыганских ребят в разных поселениях, которые учатся в университете либо колледже. Вот вместе с ними мы создали такую организацию «Романо Тхан»«.
Януш Панченко сказав у розмові з журналістом Віктором Човкою, як вирішив створити ромський словник власького діалекту: «До смерти моего отца, бабушка жила отдельно от нас, и мы разговаривали дома на цыганском языке. Я считал, что знаю цыганский язык прекрасно. Когда к нам переехала жить моя бабушка, я понял, что я вообще не знаю цыганского языка».
Тим часом депутат міськради Ужгорода Мирослав Горват сказав Громадському радіо, що інформації на ромську тематику в медіа все ще не вистачає:
«Якщо говорити про інформаційну забезпеченість ромів, вона перебуває на дуже низькому рівні. Це велика проблема для ромів. Якраз завдяки інформаційній кампанії ми програємо в багатьох аспектах, у дискримінаційних моментах, коли формується думка про ромів. Що ми можемо зробити? Ми маємо чудову молодь, яка сьогодні мала би в цьому напрямку більше працювати. Я свого часу працював багато років журналістом. Хотілося б, щоби молодь більше говорила, писала про це. Чи вона є активна сьогодні? Це інше питання…Чи готова молодь брати на себе відповідальність, щоб розвивати цю рису? Звичайно, вона дуже потрібна і важлива для ромів. Не обов’язково «Романо Джівіпен», що на Закарпатті, або радіо ”Chiriklo”. Ми дуже позитивно виглядаємо в цьому форматі.
В нас нема такої інформації, де ми проти влади йдемо, проти чиновника, проти мера, голови села, проти якогось депутата. Ми ще боїмося. не знаю, скільки ми ще будемо в цьому страху жити, але хотілося би вийти з нього. Ми не йдемо воювати. Ми завжди відбиваємося і доводимо, що ми чесні і мирні люди, хочемо жити в цій країні та розвиватись. Але чи ми готові йти в бій? Чи ми готові відстоювати свої позиції? Не тільки культуру, традиції і мову, яку ми маємо, а й права!»
Це сказав Мирослав Горват, ромський діяч і депутат міськради Ужгорода. Висвітлення ромських тем і надання голосу національним спільнотам прокоментувала і експертка Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко, раніше вона брала участь у обговоренні Концепції мовлення національних спільнот Суспільного телерадіомовлення. На питання чи участь журналістів з числа національної спільноти як Віктор Човка чи Федір Кондур у виготовленні продукту сприятиме подоланню стереотипів і упереджень у суспільстві щодо ромської спільноти, експертка відповіла так: «Звичайно. У мене навіть немає стосовно цього сумніву. Окрім подолання стереотипів, це збільшення довіри до контенту, який буде виготовлятись. Це збільшення довіри як і з боку самих ромів, так і з боку неромів, які можуть дивитися і споживати інформацію. Це насправді дуже класна ідея, бо демонструє, що рома журналіст може робити якісний контент. Це дійсно варіант інсайдерської неупередженої інформації. Але, всім нам потрібно вчитися усе життя, щоб підвищувати якість послуг, які надаються. Я думаю, що поєднання цих концептів та навчання, підвищення цієї спроможності було б найкращим варіантом».
Джерело: Громадське
