Іван Петрович Кавалерідзе. Саме з цією постаттю ми познайомилися цього тижня в його музеї-майстерні. Так, мало хто взагалі чув про нього, але це не доказ того, що це пересічна людина. Саме Іван Петрович був першим автором монументального пам'ятника Шевченка у м. Ромни в 1919 році. Всі бачили пам'ятник княгині Ользі у Києві - а цей витвір мистецтва вийшов з-під руки Івана Петровича. Одне з його досягнень в кінематографі - заснування жанру кіноопери (наприклад, "Наталка Полтавка", "Запорожець за Дунаєм").
«Злива», або «Кіно-офорти до історії Гайдамаччини» (1928) - німе кіно, зняте на Одеській кінофабриці, що не дійшло до нашого часу. За розповідями очевидців, це була спроба поєднати мистецтво скульптури з кінематографом. Фільм складався зі статичних композицій, які змінювали одна одну. Замисел художника був грандіозним: розповісти про історію України за останні 200 років. Режисер використав узагальнено-метафоричний підхід до зображення подій.
Ще один "неординарний" випадок з життя - Хрущов поховав Кавалерідзе заживо, однак Іван Петрович спростував це: "Я не був, я ще є, я ще живий".
Поміж іншим, ми відвідали виставку живопису арт-студії Елеонори Обухової «Світ живопису».
Приєднуйтеся до нас на наступних зустрічах!
Проект реалізовано за підтримки Конгресу національних громад України. #Київський_клуб_толерантності #КНГУ
