Останнім часом в Україні почастішали випадки насильницьких дій проти ромів. Погром ромського табору в Києві, здійснений членами праворадикальної організації С14 у ніч з 20 на 21 квітня під фактичним прикриттям з боку органів МВС, викликав хвилю обурення у правозахисному середовищі.
Безкарність злочинців, які не лише не приховували своїх дій, а й навіть використали їх для піару своєї структури, має наслідком наслідування їхніх дій іншими праворадикальними групами. 9 травня було спалено ромський табір біля селища Рудне Львівської області.
Прикметно, що кримінальне провадження за фактом погрому на Львівщині відкрито за статтею 296 «Хуліганство». Кваліфікування погрому в Києві за статтею 161 ККУ «Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії» (поряд зі статтею 296) відбулося аж за кілька днів після події і лише завдяки розголосу у ЗМІ.
Українська асоціація юдаїки і Конгрес національних громад України висловлюють обурення діями праворадикальних формувань та потуранню їм з боку правоохоронних органів. Будь-які прояви дискримінації меншин (етнічних, мовних, сексуальних, релігійних тощо) і, зокрема, насильницькі дії проти них викликають у пам’яті згадки про процеси, наслідком яких стало знищення євреїв і ромів у окупованій нацистською Німеччиною частині Європи та інші злочини геноциду у ХХ столітті.
