7 листопада об 11.00 відбулася прес-конференція на тему: "40-річчя Української гельсінської групи".
Організатори: Конгрес національних громад, Український інститут національної пам'яті.
Учасники: Левко Лук’яненко - один із засновників Української гельсінської групи, дисидент, політв’язень; Василь Овсієнко - член УГГ, політв’язень, публіцист, історик дисидентського руху; Раїса Руденко - секретар Української гельсінської групи; Володимир В’ятрович - голова Українського інституту національної пам’яті; Йосиф Зісельс - член УГГ, дисидент, український громадський діяч.
Довідково. Українська гельсінська група об’єднала людей різного світогляду і національностей. Вперше за десятиліття репресій, політв'язні, їхні друзі, родичі та всі, хто не хотіли більше задихатися в атмосфері брехливої ідеології, заговорили на увесь світ про безправ'я українців в СРСР.
Підсумкові матеріали:
Члени УГГ проситимуть Порошенка замість поняття АТО називати речі своїми іменами - Левко Лук'яненко
9 листопада з нагоди 40-річчя Української Гельсінської Групи відбудеться зустріч її представників із Президентом України. Представники УГГ прийдуть до Порошенка з побажаннями і вимогами.
Про це сказав Левко Лук'яненко - один із засновників УГГ, дисидент, політв'язень - на прес-конференції в Укрінформі, відповідаючи на запитання кореспондента агентства.
"Президент має свій план відносно цієї зустрічі. Ми можемо розуміти його бажання з нами зустрітися. Незалежно від того, який план у Президента, ми підготувалися до зустрічі так само. Крім того, що ми хочемо усно висловити йому деякі побажання, ми підготували деякі документи, які обов'язково йому вручимо. Ці документи різного характеру. Ці документи обдумані, відредаговані і змістовні", - сказав Лук'яненко.
Водночас він додав, що політв'язні мають і різні вимоги.
"Останній документ стосується АТО. Там є пропозиція припинити словоблудну абревіатуру, яка поширює брехню, повернутися до правди і речі називати тими словами, які відповідають реальній дійсності", - підкреслив політик.
Як зазначив Василь Овсієнко - член УГГ, політв'язень, публіцист, історик дисидентського руху, - на зустрічі також ітиметься про Закон "Про реабілітацію жертв політичних репресій", прийнятий 1991 року, ще за УРСР.
"Закон потребує доповнень. І ми ці доповнення пропонуємо", - сказав він.
Також говоритимуть про матеріальну допомогу для колишніх політв'язнів, котрі потребують підтримки.
"Багато з нас мають мізерні пенсії. Тим часом існує президентська стипендія, яку присуджували в попередні роки і заслуженим людям, і не дуже заслуженим. А тепер ми маємо великий список колишніх політв'язнів, котрі дуже потребують такої допомоги. Якась тисяча гривень для них - це було б суттєво", - наголосив Овсієнко.
Він нагадав принагідно, що сам факт вступу 40 років тому в Гельсінську групу - це був факт одержимості і мужності, бо член групи перебував на волі зовсім недовго, це були лічені тижні чи місяці.
А Володимир В'ятрович - голова Українського інституту національної пам'яті - додав невелику статистику, що показує, в яких умовах члени УГГ боролися в 1970-ті роки.
"Із 41 члена УГГ 24 були засуджені. Загалом вони відбули в концтаборах, в'язницях і психіатричках понад 170 років. Усього на рахунку 39 членів групи понад 550 років неволі. За роки існування п'ять членів заплатили за участь у цій групі життям. Один покінчив життя самогубством, четверо були замордовані в таборах. Це прості цифри, що свідчать, у яких страшних умовах ці люди піднімалися на боротьбу", - підкреслив В'ятрович.
Українська Гельсінська Група зробила унікальний внесок у боротьбу за незалежність України - В'ятрович
Незалежність Україна здобула не випадково - внаслідок розвалу СРСР, як це намагається представити російська влада. І серед організацій, які боролися за неї впродовж ХХ століття, унікальне місце належить Українській Гельсінській Групі, що відзначає нині своє 40-річчя.
На цьому наголосив Володимир В'ятрович - голова Українського інституту національної пам'яті - під час прес-конференції в Укрінформі.
"Коли ми говоримо про незалежність України, багато хто уявляє, що вона з'явилась 1991 року як щось випадкове, що Україна стала незалежною завдяки розвалу СРСР. Саме цю тезу намагається дедалі частіше використовувати російська пропаганда - представляючи Українську державу як випадкове геополітичне непорозуміння, що з'явилося на руїнах СРСР. Насправді історія свідчить про безперервну тяглість боротьби українців за незалежність протягом усього ХХ століття. І врешті на 25-ій річниці незалежності України це знають вже не тільки історики. Розуміння тяглості Української держави, її спадкоємності від УНР, від традицій українського визвольного руху у ХХ столітті відображено вже й на законодавчому рівні. У квітні 2015 року ухвалено спеціальний закон про правовий статус учасників боротьби за незалежність. Серед інших організацій, перелічених в законі, - й Українська Гельсінська Група", - зазначив В'ятрович.
Водночас він підкреслив унікальність УГГ в кількох моментах.
"По-перше, це була унікальна організація на тлі всього дисидентського руху. Її унікальність ще і в тому, що ця організація діяла легальним чином - як легальна антирадянська організація, а також в тому, що члени УГГ зуміли вплести боротьбу за незалежність України в широкий світовий контекст боротьби за права людини. УГГ, попри те, що стала об'єктом жорстоких репресій, зуміла стати основою для наступного етапу українського визвольного руху - національно-демократичного руху кінця 1980-их - початку 90-их, коли трансформувалася в Українську Гельсінську Спілку, а та, в свою чергу, - в одну з перших політичних партій, Українську Республіканську партію. Через це значимість цієї події, яка сталася 40 років тому, переоцінити дуже важко", - сказав В'ятрович.
Він відзначив, що на прес-конференції присутні один із засновників УГГ Левко Лук'яненко, члени УГГ Василь Овсієнко та Йосиф Зісельс, дружина одного із засновників УГГ Миколи Руденка - Раїса Руденко.
"Це люди, які були безпосередніми учасниками Української Гельсінської Групи, завдяки яким інформація про порушення прав людини в Україні в СРСР пробивалася в світ, завдяки яким про боротьбу за незалежність дізнавався світ і завдяки яким ця незалежність стала можливою", - підкреслив голова Українського інституту національної пам'яті.
УГГ оголосила програму свого 40-річчя: зустріч з Президентом, молитва на могилі Патріарха Володимира, конференції, виставки...
Українська Гельсінська Група озвучила програму відзначення свого 40-річчя. Серед подій - зустріч з Президентом України, молитва на могилі Патріарха Володимира, поїздка на Байкове кладовище, де поховані 7 членів УГГ, конференції, виставки.
Про це повідомив Василь Овсієнко - член УГГ, політв'язень, публіцист, історик дисидентського руху - на прес-конференції в Укрінформі.
"Серед заходів - відкриття 7 листопада в Центральному державному архіві громадських об'єднань виставки "Кожна людина має право на свободу", де експонуються документи Національного архівного фонду, що висвітлюють діяльність УГГ упродовж 1976-1988 років", - розповів Овсієнко.
8 листопада в музеї Києво-Могилянської академії відбудеться наукова конференція "Український правозахисний рух 1970-1980-х років у боротьбі за права людини та українську державність", перед початком якого буде відкрито виставку "В'язні сумління", що налічує 21 стенд, про історію українського правозахисного руху 1970-1980-х років.
"Спільна молитва на Софійській площі, на могилі Патріарха Володимира, який теж був членом УГГ і відсидів 20 років, за покійних членів Української Гельсінської Групи та інших політв'язнів відбудеться 9 листопада о 10.00. По завершенню молитви - поїздка на Байкове кладовище, де поховані 7 членів УГГ та інші політв'язні", - сказав Овсієнко.
Він повідомив також, що 9 листопада членів УГГ погодився прийняти Президент України.
"У зустрічі візьмуть участь десятеро нас. А з 41 члена УГГ в живих залишилося 17", - зазначив він.
Овсієнко додав, що урочисті збори громадськості у Київському міському будинку вчителя з нагоди 40-річчя УГГ розпочнуться 9 листопада о 18.00. Заходи також продовжаться у Львові за ініціативи члена УГГ Мирослава Мариновича. Там відбудуться круглі столи і Міжнародний форум, на який запрошені колишні політв'язні з різних країн.
"Ми готувалися до цієї події ще з весни, створили оргкомітет, до якого увійшли Український інститут національної пам'яті, Українська Гельсінська спілка з прав людини, видавництво "Смолоскип" ім. В. Симоненка, Харківська правозахисна група, Музей шістдесятництва, Всеукраїнське товариство політичних в'язнів і репресованих, Конгрес національних громад України, ветеранське об'єднання "Українська Гельсінська спілка", - нагадав історик.
Джерело: Укрінформ
